З дня заснування КПI у 1898 роцi на механiчному факультетi передбачалось викладання дисциплiни “технологiя металiв” та проведення вiдповiдних лабораторних i практичних занять як бази для пiдготовки iнженерiв-механiкiв. Наявнiсть добре обладнаних на той час механiчних майстерень створювало умови до ефективного поєднання в учбовому процесi теорiї та практики обробки матерiалiв. На жаль буремнi передреволюцiйнi та революцiйнi роки не донесли нащадкам достатньо об’єктивних документальних матерiалiв про цей перiод iснування кафедри технологiї металiв та розвитку Київської полiтехнiки в цiлому.
Навчально-механiчнi майстернi КПI були збудованi у 1900 р. за проектом архiтектора I.С.Кiтнера (зараз корп. N 6). З 1997 р. тут розгорнув свої експозицiї Державний полiтехнiчний музей.
Пiд час Першої Свiтової Вiйни механiчнi майстернi були наданi вiйськово-промисловому комiтету, а в роки громадянської вiйни дiяльнiсть майстерень та кафедри майже завмерла зовсiм i була вiдроджена лише у 1922 роцi. Майстернi насичуються обладнанням, поступово вiдновлюється учбовий процес. В той же час майстернi починають приймати замовлення на виготовлення запасних частин для тракторiв iноземних марок. Кiлькiсть квалiфiкованих робiтникiв досягає 100 чоловiк Тому вже у 1930 р. в зв’язку з iндустрiалiзацiєю країни навчально-механiчнi майстернi перетворюються у промислове пiдприємство – з-д iм. Лепсе, а навчальний процес перемiщується у учбовi лабораторiї, якi до початку Другої Свiтової вiйни вдалося досить непогано обладнати верстатами рiзних типiв. Вiйна та евакуацiя iнституту до Ташкенту змiнили нормальну дiяльнiсть кафедри, яка вiдновилася лише пiсля реевакуацiї з Ташкента до Києва у 1944 р.
Першим по вiйнi завiдувачем кафедри став вiдомий вчений в галузi технологiї металiв член-кореспондент АН УРСР В. Є. Васильєв, перший декан факультету хiмiчного машинобудування та ливарної справи, що був заснований у 1938 р. Проф. Васильєв В. Є. мав широкi науковi iнтереси i залишив вагомий доробок як в розвитку наукових дослiджень в iнститутi, так i у створеннi i розвитку нових наукових та учбових пiдроздiлiв. У 1938 р. кафедра технологiї металiв була включена до факультету хiмiчного машинобудування та ливарної справи, хоча по закiнченнi Великої Вiтчизняної вiйни вона знову на деякий час була переведена у склад механiчного факультету, потiм у 70-х роках стала загальноiнститутською кафедрою, а з 1985 року – кафедра увiйшла до складу факультету хiмiчного машинобудування.
З 1945 р. по 1958 р. кафедру очолював доц.Савiн М.Ф. Цей перiод, на жаль, дуже бiдно задокументований, що i зрозумiло, бо країна вiдновлювала господарство пiсля виснажливих та жорстоких воєнних рокiв. Ще пiд час евакуацiї до Ташкенту М.Ф.Савiн разом з вiдомим фахiвцем у галузi верстатобудування проф. Є.М.Хаймовичем розробляли технологiї виготовлення нових видiв зброї у спецiальному конструкторському бюро. Разом з колективом кафедри тодi були спроектованi цехи валкiв, ремонтно-механiчний та ковальський цехи Узбецького металургiйного комбiнату. З 1958 по 1973 рр. на чолi кафедри перебував доц. Навроцький Б.С. Б.С.Навроцький прийшов на кафедру пiсля виробничої дiяльностi на вiдомому у Києвi заводi “Бiльшовик” i доклав багато зусиль для змiцнення матерiально-технiчної бази кафедри. У зв’язку з переїздом заводу iм. Лепсе на новi виробничi площi у 1958 р. кафедрi було повернуто частину примiщень заводу, на яких було вiдтворено механiчнi майстернi у складi вiддiлень: ковальсько-штампувальне, слюсарне, ливарне, верстатне, електрозварювальне та електромонтажне. Майстернi функцiонували в режимi своєрiдного студентського заводу з випуском промислової продукцiї, що на той час вважалось досить прогресивним явищем. Майбутнi iнженери мали можливiсть наочно пiд час навчання познайомитися з практикою iнженерних машинобудiвних спецiальностей, у виробничих умовах реалiзувати набутi теоретичнi знання. Вироби майстерень користувались попитом населення i навiть демонструвались на виставках та отримували високi нагороди. В цi роки вийшов з друку учбовий посiбник I.Ф.Савiна для студентiв технiчних вузiв УРСР “Обработка металлов резанием”, Держтехвидав. УРСР. Київ, 1961 (пiд ред. проф. Є.М.Хаймовича). Викладачами кафедри М.О.Горпенюком, П.П.Єднералом, Б.С.Навроцьким, З.Д.Панченко, I.О.Рожнецьким у спiвпрацi з викладачами iнших вузiв був виданий пiдручник для студентiв вузiв “Технологiя металiв”, ”Технiка”, Київ, 1967.
З 1960 по 1966 рр. кафедра готувала фахiвцiв iнженерно-педагогiчного профiлю. За цей час було випущено 144 iнженери-педагоги. Троє з випускникiв того перiоду i до тепер працюють на кафедрi: проф. В.В.Джемелiнський, доц. А.К.Скуратовський, ст. викладач В.Г.Шарапов. З 1948 по 1970 рр. захистили кандидатськi дисертацiї З.Д.Панченко (1948), М.О.Горпенюк (1949), П.П.Єднерал (1951), Н.Ф.Рязанова (1955), В.К.Манжурнет (1967), В.В.Джемелiнський (1970), Ю.П.Колосветов (1972).
У 1973-1990 рр. кафедру очолював проф. В.В.Хiльчевський – вiдомий фахiвець в галузi опору матерiалiв. В цей перiод розширюється сфера наукових та учбових iнтересiв кафедри. З появою нових матерiалiв в учбових курсах розглядаються не тiльки питання технологiї металiв, але i бiльш широкi проблеми технологiї конструкцiйних матерiалiв взагалi. В науковiй роботi розширюється спiвдружнiсть з кафедрою опору матерiалiв КПI та Iнститутом проблем мiцностi та Iнститутом проблем матерiалознавства НАН України. В цей же час зменшується роль учбових майстерень в учбовому процесi. Кафедра отримує нову назву “Технологiя конструкцiйних матерiалiв та матерiалознавства”. У 1976-1990 роках було захищено двi докторськi дисертацiї В.Г.Дубенцем (1986) и В.О.Степаненком (1988), а також ряд кандидатських дисертацiй: В.А.Ананьєвский (1976), Д.I.Василевич (1980), Султан Мухамед (1983, аспiрант з Афганiстану), А.М.Федорiн (1986), В.Д.Касков (1987), В.А.Стаднiк (1984), О.Т.Сердiтов (1984), Ю.П.Старченко (1985), А.К.Скуратовський (1990). Фахiвцi кафедри виконують дослiдження, пов’язанi з вимогами промисловостi: вiдновлення наплавленням колiнчастих валiв (доц. Ф.I.Петренко), виготовлення рiжучого iнструменту наплавленням безвольфрамовими електродами (доц. М.О.Горпенюк), утилiзацiя металевої стружки брикетуванням (доц. П.П.Єднерал), розробка комплексу тренажерiв для пiдготовки зварювальникiв (доц. О.Я.Нiкiтiн), дослiдження процесiв зношування деталей машин (доц. Ю.О.Попченко, доц. А.К.Скуратовський, к.т.н. Ю.Г.Старченко, c.н.с. Ю.М.Тарасов), стандартизацiя методiв розрахункiв вузлiв машин (доц. М.С.Тривайло), вивчення механiчних параметрiв магнiтних носiїв iнформацiї (доц. М.С.Тривайло та ст. викладач Г.В.Герасимов), дослiдження гiстерезисних втрат матерiалiв (проф. В.В.Хiльчевський, ст. викладач В.Г.Шарапов), пiдвищення довговiчностi редукторiв, муфт та варiаторiв (доц. М.С.Тривайло, проф. Л.А.Каплiнський, доц. В.А.Стаднiк, доц. А.К.Скуратовський, доц. Ю.М.Гузенко, ст.н.с. В.О.Валентiєнко), формування та змiцнення рiжучих частин сiльськогосподарської та дорожньої технiки за допомогою плазмового струменю (проф. В.В.Хiльчевський), пiдвищення стiйкостi стального та твердосплавного рiжучого iнструменту та штампового оснащення за допомогою хiмiко-термiчної обробки (доц. О.Т.Сердiтов, доц. Ю.В.Ключнiков), утилiзацiя кольорових та рiдких металiв (проф. С.О.Куценко, с.н.с. В.М.Опанасенко), розробка нових технологiй фiнiшної обробки матерiалiв (проф. В.В.Джемелiнський).
Розробкою та застосуванням рентгено-структурного аналiзу матерiалiв займається ст. викладач А.М.Лутай, фрактографiчного аналiзу - проф. В.А.Степаненко. В останнi роки свого життя на кафедрi працював вiдомий фахiвець в галузi металознавства д.т.н., проф. В.Г.Пермяков (1917-1991), автор 200 наукових праць, Лауреат Премiї Чернова Л.I. Пiд керiвництвом проф. Пермякова В.Г. виконано та захищенi 47 кандидатських дисертацiй. На базi кафедри неодноразово проводилися галузевi семiнари пiдвищення квалiфiкацiї завiдуючих кафедрами технологiї конструкцiйних матерiалiв та деталей машин.
В цi роки на кафедрi були пiдготовленi та виданi кiлька монографiй:
В.В.Хильчевский, В.Г.Дубенец, “Рассеяние энергии при колебаниях тонкостенных элементов конструкций”, изд.”Вища школа”, Киев, 1977, 252 с.
В.В.Хильчевский, В.Г.Дубенец, “Рассеяние энергии при циклическом деформировании материалов при сложном напряженном состоянии”, изд. “Вища школа”, Киев, 1981, 168 с.
В.В.Хильчевский, А.Е.Ситников, В.А.Ананьевский, “Надежность трубопроводной пневмо-гидроарматуры”, изд. “Машиностроение”, Москва, 1989, 208 с.
В.В.Хильчевский, В.Г.Дубенец, Д.И.Василевич, “Несовершенная упругость материалов при сложных колебаниях”, изд. “Вища школа”, Киев, 1991, 198 с.
В.В.Хильчевский, Л.И.Кожевников, “Мир металлов”, изд. “Техника”, Киев, 1991, 190 с.
В.В.Хильчевский, В.И.Шашлов, “Росiйсько-український словник з машинознавства та загального машинобудування”, вид. “Технiка”, Київ, 1991, 232 с.
Була також пiдготовлена та видана велика кiлькiсть методичних посiбникiв з рiзних дисциплiн, в написаннi яких приймали участь майже всi викладачi кафедри. У 1991 р. у другому виданнi вийшов з друку пiдручник “Технология конструкционных материалов” (пiд загальною редакцiєю д.т.н., проф. Прейса Г.О.), два роздiли якого були написанi викладачами кафедри Рожнецьким I.О. та Горпенюком М.А.
У вказанi роки значна кiлькiсть викладачiв кафедри виїжджала у закордоннi довгостроковi вiдрядження для викладацької роботи: проф. В.В.Хiльчевський, доц. М.С.Тривайло та доц. Ю.О.Попченко - Куба, доц. В.К.Манжурнет, В.А.Стаднiк - Алжир, ст. викладач I.М.Рожнецький - Монголiя, асистент Є.А.Трегубов - Гвiнея.
 |
|---|
Prof. Dr.
Vladimir S. Kovalenko |
У 1990 роцi кафедра значно розширюється i з загальноiнженерної перетворюється у випускаючу (профiлюючу) кафедру з новою назвою: “Лазерної технологiї, конструювання машин та матерiалознавства” (ЛТКМ). Цi змiни пройшли за рахунок переводу на кафедру цiлого напрямку наукової та академiчної роботи в галузi новiтнiх технологiй з кафедри автоматизацiї технологiчних процесiв факультету хiмiчного машинобудування. Очолив кафедру декан факультету хiмiчного машинобудування д.т.н., проф. В.С.Коваленко, фахiвець в галузi лазерної технологiї та нетрадицiйних методiв обробки матерiалiв.
Науковi дослiдження в галузi лазерної технологiї вперше в Українi були розпочатi у 1964 р. на кафедрi технологiї машинобудування КПI з iнiцiативи проф. С.О.Картавова. Розвитку цих дослiджень у подальшому багато сприяв чл.-кор. НАН України проф. П.Р.Родiн. Згодом в КПI була створена наукова школа лазерної технологiї, з якої вийшло 19 кандидатiв наук: 1968 – Коваленко В.С., 1971 р. – Ле Ван Тиен, 1981 р. – Дятел В.П., 1982 р. – Котляров В.П., Головко Л.Ф., 1983 р. – Романенко В.В., Олещук Л.М., 1984 р. – Рам Нареш Прасад, 1986 р. – Парамонов А.М., 1988 р. – Коноваленко Ю.В., Лавринович В. О., Орешнiк В.I., 1989 р. – Колосовський А.М., Романчук О.Ф., 1990 р. - Анякiн М.I., 1991 р. – Матвiїшин Г.Л., Нгуен Ван Чук, 1997 р. – Хаскiн В.Ю., 1999 р. – Зрайдi Мунiр) та 5 докторiв наук: 1980 р. – Коваленко В.С., 1991 р. – Подчерняєва I.О., 1994 р. – Головко Л.Ф., 1995 р. – Котляров В.П., 1996 р. – Берднiк В.В.).
У 1984 р. з iнiцiативи проф. В.С.Коваленка вперше в Українi вiдкрита нова iнженерна спецiальнiсть “Технологiя та обладнання лазерної обробки матерiалiв”. В її органiзацiї, розробцi методичної та учбової документацiї, пiдготовцi учбових курсiв та лабораторiй значну роль вiдiграли проф. Котляров В.П., проф. Головко Л.Ф., доц. Романенко В.В., с.н.с. Дятел В.П., с.н.с. Анякiн М.I., с.н.с. Гаращук В.П., доц. Олещук Л.М., асистенти Красавiн О.П., Дубнюк В.Л., Козирєв О.С. та iншi. З переводом на кафедру ТКМ нових наукового та учбового напрямкiв з лазерної технологiї на кафедрi ЛТКМ об’єдналися класичнi та новiтнi технологiї обробки матерiалiв. Цiй iнтеграцiї сприяли значнi здобутки кафедри у галузi матерiалознавства, конструювання машин, у вивченнi поведiнки матерiалiв в рiзних екстремальних умовах. Науковi дослiдження з високих технологiй проводилися спочатку спiвробiтниками держбюджетної лабораторiї лазерної технологiї, а у 1993 р. був створений НДI лазерної технiки та технологiї, який продовжив роботи в галузi новiтнiх технологiй на новому рiвнi. На жаль, економiчна криза в країнi негативно вплинула на подальший розвиток наукових розробок у цьому та iнших напрямках наукової дiяльностi кафедри, лабораторiї та iнституту. Незважаючи на труднощi науковцi кафедри та вказаних пiдроздiлiв досягли значних успiхiв в розробцi високоефективних технологiй та обладнання для їх реалiзацiї. Найбiльшi здобутки отриманi у розробцi змiцнюючих лазерних технологiй та їх впровадженнi у виробництвi в об’єднаннях “Бiльшовик”, “Кiровгеологiя”, “Арсенал”, з-д iм. Малишева (проф. Л.Ф.Головко, доц. В.I.Орешник, м.н.с. Н.I.Захарова, асистент О.П.Красавiн та iншi), розробцi рiзних видiв розмiрної лазерної обробки матерiалiв та їх впровадженнi на заводах “Арсенал”, ”Електронприлад”, “Старт”, “Iзумруд” тощо (проф. В.П.Котляров, с.н.с. В.П.Дятел, с.н.с. М.I.Анякiн та iншi).
В зв’язку з надзвичайною актуальнiстю вирiшення проблеми лiквiдацiї наслiдкiв катастрофи на Чорнобильськiй атомнiй станцiї фахiвцi кафедри та НДI ЛТТ зайнялися дослiдженнями в галузi застосування лазерної технологiї в роботах по демонтажу об’єкту “Укриття” ЧАЕС. Разом з НДI проблем механiки “Ритм” к.т.н. Дятел В.В., к.т.н. Анякiним М.I., м.н.с. Бондаревським В.Л. та iн. був розроблений лазерний роботизований комплекс, призначений для дистанцiйного розрiзання металевих конструкцiй в умовах надзвичайно високої радiоактивностi об’єкту “Укриття”. Науковий керiвник роботи проф. В.С.Коваленко як експерт ООН вiд України приймав участь у 52-й Сесiї Генеральної Асамблеї ООН, де розглядалося питання мiжнародної пiдтримки низки заходiв, пов’язаних з лiквiдацiєю наслiдкiв Чорнобильської катастрофи.
На базi науково-технiчних розробок кафедри в галузi фiнiшної обробки деталей пiд керiвництвом проф. В.В.Джемелiнського створено науково-iнженерний центр фiнiшних технологiй “Квалiтет” (НIЦ ФТ “Квалiтет”). Фахiвцями цього центру спiльно з рядом зацiкавлених органiзацiй розробленi прогресивнi технологiчнi процеси та обладнання вiбрацiйного шлiфування та вiдцентрового полiрування деталей з чорних та кольорових металiв, виробiв з бурштину, кварцу та обсидiану без жорсткого кiнематичного зв’язку. Розробленi технологiї струмiнно- та магнiтоабразивної очистки поверхонь труб, реагентної очистки вiдпрацьованих технологiчних середовищ вiбрацiйних процесiв, а також новi композицiї вiтчизняних наповнювачiв, абразивних та дезактивацiйних паст та компаундiв з українських сировинних ресурсiв.
В останнi роки колектив кафедри виконав велику роботу по створенню нових та модернiзацiї дiючих лабораторiй. Проф. Головко Л.Ф. разом з асистентом Красавiним О.П., м.н.с. Захаровою Н.I, м.н.с. Тагановою Е.Є. та iнженером Суботiним С.Б. створено унiкальну навчально-наукову лабораторiю лазерних змiцнюючих технологiй, в яких встановлено два потужних лазери на СО2, об‘єднаних в єдиний технологiчний комплекс з манiпулятором, а також твердотiльнi iмпульснi лазери. Проф. Котляровим В.П. створено лабораторiю лазерного розкрою матерiалiв, оснащену лазерним обладнанням на базi гранiтних направляючих. С.н.с. Дятлом В.П. та с.н.с. Анякiним М.I., iнженером Бондаревським Д.В. практично створена нова лабораторiя прецизiйної лазерної обробки матерiалiв, де поряд з серiйним обладнанням використовуються розробленi в лабораторiї унiкальнi лазернi технологiчнi системи. Доц. Романенко В.В. створена лабораторiя оптичних лазерних систем. Проф. Головко Л.Ф. з спiвробiтниками створена учбова лабораторiя фiзичних методiв дослiджень. Проф. Степаненко В.О., проф. Головко Л.Ф., ст. викладачем Лутаєм А.М. створена лабораторiя електронної скануючої мiкроскопiї. Доц. Манжурнетом В.К. разом з iнженером Ковалем А.М. модернiзована лабораторiя електрофiзико-хiмiчних методiв обробки матерiалiв. Доц. Скуратовський А.К. та доц. Полешко О.П. переобладнали навчально-наукову лабораторiю тертя та зношування. Крiм того завдяки зусиллям спiвробiтникiв кафедри доц. Сердiтова О.Т., доц. Ключнiкова Ю.В., зав. лабораторiєю Онiкiєнко О.А., iнженерiв Рожнецького I.О, Яновського В.М., Святини А.А., Присняка М.М та Горобця О.I. пiдтримуються у належному станi традицiйнi учбовi лабораторiї рiзання, зварювання, обробки тиском, литва металiв та iн. Значний вклад у пiдтримання у належному станi та подальший розвиток класичних лабораторiй деталей машин внесли ст. викладач Авраменко Л.О., доц. Тривайло М.С., ст. викладач Герасимов Г.В., доц. Попченко Ю.О., та iншi. Одним з головних досягнень кафедри за останнi роки можна також вважати впровадження в учбовий процес та науковi дослiдження сучасних персональних комп’ютерiв та органiзацiю двох комп’ютерних класiв. Значна роль у цiй дiяльностi належить доц. Ключнiкову Ю.В. та недавньому випускнику кафедри, ентузiасту комп’ютерної справи асистенту Козирєву О.С. Загальна кiлькiсть комп’ютерiв на кафедрi на початок 1998 р. досягла 30 шт. Наявнiсть комп’ютерiв нового поколiння дозволила доц. Олещуку Л.М. розгорнути розробку нового спецкурсу “Комп’ютерне проектування лазерного технологiчного обладнання”.
Кафедра продовжила розпочату ще у 70-х роках традицiю проведення щорiчних мiжнародних наукових конференцiй з проблем лазерних технологiй та iнших нетрадицiйних технологiй обробки матерiалiв. Завдяки цьому розширилися контакти кафедри з унiверситетами та пiдприємствами рiзних країн СНД (Росiї, Бiлорусiї, Молдови, Туркменистану) та дальнього зарубiжжя (США, Японiї, Великої Британiї, Канади, Нiмеччини, Португалiї, Чехiї, Китаю, Тайваню та iнше.) На протязi багатьох рокiв дуже плiдне спiвробiтництво налагодилося мiж фахiвцями нашої кафедри та кафедри лазерної технологiї Московського Державного Технiчного Унiверситету, фахiвцями Санкт-Петербурзького технiчного унiверситету, Експериментального науково-дослiдного iнституту металорiзальних верстатiв, Iнституту металургiї iм. Байкова РАН, Iнституту загальної фiзики РАН, Iнституту спектроскопiї РАН (Росiя), Фiзико-технiчного iнституту АН Бiлорусiї, Фiзiко-технiчного iнституту АН Молдови, Йєнського Унiверситету (Нiмеччина), Бiрмiнгамського Унiверситету (Великобританiя),Осакського Унiверситету (Японiя), Унiверситету Огайо (США) тощо. З лекцiями перед студентами та викладачами виступали видатнi фахiвцi з рiзних країн свiту: проф. Бiл Стiн (Лiверпульський Унiверситет, Великобританiя); академiк АН Японiї, проф. Єшиакi Арата (НДI зварювання Осакського унiверситету, Японiя); проф. Франц Шиффер, Др. Гизберт Штаупендаль (Йєнський Унiверситет, Нiмеччина); Др. Любомир Романкiв (компанiя IBM, США); проф. Чарльз Олбрайт (Унiверситет Огайо, США), обраний Почесним професором КПI у 1997 р.; Др. Ян Сполдiнг (Великобританiя) та iншi. Збiльшилося представництво наукової школи кафедри з лазерної технологiї та матерiалознавства на рiзних мiжнародних конгресах, симпозiумах, конференцiях: ICALEO - International Congress on Applications of Lasers and Electro-Optics, ISEM - International Symposium on Electromachining, LAMP - Laser Application for Material Processing, General Assembly of CIRP (International Institute of Manufacturing Engineers) та iнше. Визнанням свiтових досягнень кафедри в галузi лазерної технологiї стало обрання у 1993 р. проф. Коваленка В.С. Визначним Запрошеним Професором (Distiguished Visiting Professor) Державного Унiверситету Огайо (США), де вiн викладав на протязi семестру 1994 р, а також Почесним Членом Лазерного Iнституту Америки (LIA), членом Канадської Асоцiацiї Промислових Лазерiв, членом мiжнародних професiйних товариств IEEE, LEOS, заступником Голови Лазерної Асоцiацiї колишнього СРСР (ЛАС) та iнше. Наприкiнцi 1998 р. проф. Коваленко В.С. був обраний член-кореспондентом СIРПу - Мiжнародного Iнституту Машинобудування з штабквартирою в Парижi, Францiя. Ця iнституцiя є найпрестижнiшою професiйною органiзацiєю провiдних фахiвцiв в галузi машинобудування та приладобудування в свiтi. В рiзнi роки проф. Коваленко В.С. був також членом наукових рад з присудження ступеню Ph.D. (Доктора Фiлософiї), а також ступеню магiстра в Унiверситетi Мак Мастера (Канада) Осакському Унiверситетi (Японiя), Йєнському Унiверситетi (Нiмеччина), а також членом спецiалiзованої ради по захисту докторських дисертацiй при Тульскому полiтехнiчному iнститутi (Росiя). Активну участь у роботi спецiалiзованих рад по захисту дисертацiй приймали та приймають проф. Хiльчевський В.В., проф. Котляров В.П., проф. Головко Л.Ф., проф. Степаненко В.О., доц. Романенко В.В., доц. Гаращук В.П., доц. Полешко О.П. та iншi фахiвцi кафедри.
Кафедра постiйно спiвпрацює з рiзними установами НАН України: Iнститутом електрозварювання iм. Патона, Iнститутом проблем матерiалознавства iм. Францевича, Iнститутом проблем мiцностi, Iнститутом надтвердих матерiалiв iм. Бакуля, Iнститутом металофiзики, Iнститутом проблем лиття, Iнститутом фiзики, Iнститутом технiчної теплофiзики та iншими. На протязi багатьох рокiв один з основних спецiальних курсiв “Фiзика потужних лазерiв” читає вiдомий фахiвець в галузi лазерної технiки с.н.с. IЕЗ iм. Патона к.т.н Гаращук В.П.
Мiносвiтою України кафедра була визнана головною в координацiї НДР в галузi машинобудування, прогресивних технологiй та аерокосмiчного комплексу. Вiдповiдно проф. Коваленко В.С. був призначений Головою експертно-наукової ради Мiносвiти у згаданiй галузi, а проф. Головко Л.Ф. – Вченим секретарем цiєї Ради.
Науковий та учбовий досвiд кафедри в галузi розробки та впровадження новiтнiх технологiй виявився корисним при створеннi при КПI єдиної в Українi Спецiалiзованої Ради для захисту докторських та кандидатських дисертацiй з спецiальностi “Фiзико-технiчнi методи обробки матерiалiв” (Голова - проф. В.С.Коваленко, Вчений секретар – проф. Л.Ф.Головко).
Науковi досягнення викладачiв та спiвробiтникiв кафедри неодноразово вiдзначалися високими урядовими та професiйними нагородами: у 1983 р. Ю.М.Гузенко (тодi ще iнженер кафедри) отримав звання “Кращий молодий винахiдник України”, у 1991 р. проф. В.В.Хiльчевський отримав звання “Заслужений працiвник освiти України”, у 1993 р. звання “Заслужений дiяч науки i технiки України” отримав проф. В.С.Коваленко. Лауреатом Державної премiї України в галузi науки i технiки є В.С.Коваленко (1983 р.), Молодiжної наукової Премiї – М.I.Анякiн (1980 р.), Премiї Ради Мiнiстрiв СРСР - В.П.Котляров, В.С.Коваленко (1990 р.), Премiї Мiнвузу України - Л.Ф.Головко, В.П.Дятел, Н.I.Захарова, В.С.Коваленко, В.П.Котляров, В.В.Романенко (1981, 1986 рр.), Премiї КПI – В.В.Хiльчевський (1983, 1994 рр.), М.А.Горпенюк (1983 р.), Ю.О.Попченко, А.К.Скуратовський (1990 р.), В.С.Коваленко (1985 р.). У 1997 р. випускник кафедри iнженер НДI ЛТТ Бондаревський Д.В. отримав стипендiю Кабiнету Мiнiстрiв України для молодих вчених.
Ряд розробок був вiдзначений золотими, срiбними, та бронзовими медалями, дипломами ВДНГ України, СРСР та рiзних мiжнародних виставок.
У 1997 р. за участь у створеннi нацiональної системи атестацiї кадрiв вищої квалiфiкацiї країни проф. В.С.Коваленко був удостоєний вiдзнаки Президента України ордена “За заслуги”.
У 1998 роцi в зв’язку з вiдзначенням 100-рiччя з дня заснування Київської Полiтехнiки проф. В.С.Коваленко був удостоєний звання “Почесний професор КПI”.
В напрямку розробки високих технологiй та обладнання для їх реалiзацiї фахiвцями кафедри отримано бiльш 160 свiдоцтв на винаходи та патентiв, опублiковано бiльш 600 наукових статей, видано 22 монографiї, пiдручникiв та учбових посiбникiв з грифом Мiносвiти, серед яких найбiльш вагомими є:
1. Картавов С.А., Коваленко В.С., Применение оптических квантових генераторов для технологических целей, “Технiка”, Киев, 1967, 80 с.
2. В.С.Коваленко, В.В.Карулин, Лучевая и плазменная обработка материалов, УкрНИИНТИ, Киев, 1971, 35 с.
3. Коваленко В.С., Обработка материалов импульсным излучением лазеров, “Вища школа”, Киев, 1977, 144 с.
4. Коваленко В.С., Электрофизические и электрохимические методы обработки материалов, “Вища школа”, 1975, 234 с.
5. Коваленко В.С., Головко Л.Ф., Упрочнение деталей лучом лазера, “Техника”, Киев, 1981, 132 с. (перекладена на китайську мову та видана в Пекинi у 1985 р. ”Оборонвидав”).
6. Справочник по технологии лазерной обработки, В.С.Коваленко, В.П.Котляров, В.П.Дятел, Л.Ф.Головко, В.В.Романенко; Под общ. ред. В.С.Коваленко, “Техника”. Киев, 1985, 165 с
7. Коваленко В.С., Прогрессивные методы лазерной обработки материалов, “Вища школа”, Киев, 1985, 88 с.
8. Коваленко В.С., Верхотуров А.Д., Головко Л.Ф., Подчерняева И.А., Лазерное и єлектроэрозионное упрочнение материалов, “Наука”, Москва, 1986, 276 с.
9. Владимир С. Коваленко, Валерий П. Котляров, Владимир П. Дятел, Леонид Ф. Головко, Виктор В. Романенко, Лазерна обработка на материалите (Справочник), Държавно издателство “Техника”, София, Болгария, 1988, 184 с.
10. В.С.Коваленко, В.В.Романенко, Л.М.Олещук, Малоотходные процессы резки лучом лазера, “Техника”, Киев, 1987, 112 с.
11. В.С.Коваленко, В.П.Котляров, В.П.Дятел, Применение лазеров в машиностроении, “Вища школа”, Киев, 1988, 162 с.
12. В.С.Коваленко, Технология и оборудование для электрофизических и электрохимических методов обработки материалов, “Вища школа”, Киев, 1988, 162 с.
13. V.S.Kovalenko, A.D.Verhoturov, L.F.Golovko, I.A.Podchernyaeva, Laser & Electroerosion Material Hardening, Plinum Publishing Corp., New York, 1988, 267 p.
14. В.С.Коваленко, Лазерная технология, “Вища школа”, Киев, 1989, 280 с.
15. В.С.Коваленко, Лазерная технология, “Машиностроение” Москва, 1991, 44 с.
16. В.С.Коваленко, А.В.Лавринович, Лазерная обработка керамических материалов, “Техника”, Киев, 1991, 119 с.
17. В.С.Коваленко, Л.Ф.Головко, В.С.Черненко, Упрочнение и легирование деталей лазерным излучением, “Техника”, Киев, 1990, 192 с.
18. В.С.Коваленко, А.Д.Верхотуров, Электродные материалы для электроискрового легирования, КПИ, Киев, 1980, 88 с.
19. В.С.Коваленко, Л.Ф.Головко, Ю.А.Куницкий, Поверхностное глазурование материала при энергетическом воздействии, КПИ, Киев, 1983, 108 с.
20. V.S.Kovalenko, Laser Technology: State of the Art., Kiev-Taipei, Taiwan-Ukraine, 1993, 29 p.
У 1996 р. проф. Коваленко В.С. був запрошений Лазерним Iнститутом Америки до складу Мiжнародної Видавничої Ради (International Editorial Board) для пiдготовки Мiжнародного довiдника з лазерної технологiї (LIA Industrial Laser Handbook, Magnolia Publishing Inc., Orlando, Florida, USA). Разом з проф. Головко Л.Ф. вони стали авторами цього унiкального видання (пiдготували 8 параграфiв).
З 1998 р. проф. Коваленко В.С. є також членом Видавничої Ради мiжнародного журналу “Journal of Laser Applications” (США).
На кафедрi дуже мiцнi традицiї та багатий досвiд винахiдницької дiяльностi. У багатьох викладачiв та науковцiв творчий доробок перевищує кiлька десяткiв власних винаходiв та патентiв: доц. Тривайло М.С. – 200, проф. Коваленко В.С. – 122, проф. Котляров В.П. – 98, с.н.с. Дятел В.П. – 60, доц. Гузенко Ю.М. – 47, проф. Головко Л.Ф. – 43, с.н.с. Анякiн М.I. – 35, доц. Стаднiк В.А. – 33, доц. Скуратовський А.К. – 32, проф. Каплiнський Л.А. – 25. За широке впровадження своїх винаходiв у виробництво у свiй час доц. Гузенко Ю.М., доц. Тривайло М.С., проф. Коваленко В.С., проф. Хiльчевський В.В., проф. Каплiнський Л.А., доц. Нiкiтiн О.Я., доц. Попченко Ю.О., доц. Стаднiк В.А., ст. викл. Герасiмов Г.В., доц. Скуратовський А.К., с.н.с. Тарасов Ю.М., с.н.с. Кобизський В.А. були нагородженi нагрудним знаком “Винахiдник СРСР”.
У зв’язку з впровадженням в Українi системи багатоступеневої освiти викладачi кафедри прийняли активну участь в розробцi учбових планiв та програм пiдготовки бакалаврiв та магiстрiв з спецiальностi “Технологiя та обладнання високоефективних методiв обробки матерiалiв” навчального напряму “Iнженерна механiка”. Мiнiстерством освiти кафедра була визначена головною з цього напрямку, її завiдуючий проф. Коваленко В.С. призначений Заступником голови методичної комiсiї з iнженерної механiки Мiносвiти України, Головою пiдкомiсiї з технологiї та обладнання, а доц. Полєшко О.П. – Вченим секретарем пiдкомiсiї. Крiм того проф. В.С.Коваленко та доц. О.П.Полєшко призначенi Мiносвiтою України керiвниками головної робочої групи з розробки нормативних документiв держстандарту Мiносвiти для бакалаврату з iнженерної механiки, що охоплює 29 спецiальностей цього учбового напрямку. Кафедра також визначена головною в системi Мiносвiти по дисциплiнi “Технологiя конструкцiйних матерiалiв”; Головою пiдкомiсiї призначений проф. Джемелiнський В.В., Вченим секретарем – доц. Ключнiков Ю.В.
Кафедра читає учбовi курси не тiльки для студентiв своєї базової спецiальностi, але також i для iнших спецiальностей рiзних факультетiв. Так курс технологiї конструкцiйних матерiалiв читається для 30 спецiальностей 7 факультетiв, курс деталей машин – для 23 спецiальностей 9 факультетiв, а курс “Електрофiзичнi та електрохiмiчнi методи обробки матерiалiв” – для 11 спецiальностей 3 факультетiв КПI. Зацiкавленiсть у читаннi курсу лекцiй з можливостей застосування лазерної технiки та технологiї у вiдповiдних галузях для своїх студентiв виявили декiлька кафедр факультетiв гiрничої електромеханiки та iнженерно-фiзичного КПI.
У 1996 р. в зв’язку з введенням нової номенклатури спецiальностей базова спецiальнiсть кафедри отримала нову назву – “Обробка матерiалiв за спецiальними технологiями” (шифр 7.090208). В цьому ж роцi Вчена Рада КПI на додаток до iснуючої спецiалiзацiї “Технологiя та обладнання лазерної обробки” .затвердила ще одну спецiалiзацiю “Лазернi системи в медицинi та бiологiї”.
Iнженерна спецiальнiсть з новiтнiх технологiй виявилась популярною серед вiтчизняної молодi, про що свiдчить постiйне пiдвищення конкурсу в останнi роки, а також 100% розподiл випускникiв за держзамовленням. Кожен рiк кафедра набирає 50 студентiв на державнi мiсця та 10...15 студентiв-контрактникiв. З 1998 р. започаткована пiдготовка фахiвцiв цiєї спецiальностi без вiдриву вiд виробництва. Новою перспективною спецiальнiстю також зацiкавилась молодь з багатьох країн свiту. Зважаючи на це на кафедрi створилась iнiцiативна група у складi доц. Сердiтова О.Т., доц. Ключнiкова Ю.В., ст. викладача Лутая А.М., яка органiзувала фiлiю пiдготовчого вiддiлення КПI для iноземцiв на факультетi та їх подальше навчання на комерцiйних засадах. У 1997 р. на кафедрi навчалось 180 iноземних студентiв з 27 країн свiту: Алжир, Афганiстан, Бахрейн, В’єтнам, Єгипет, Китай, Iзраїль, Iорданiя, Iндiя, Iран, Iрак, Конго, Кувейт, Лiван, Лiвiя, Марокко, Нiмеччина, Оман, Пакистан, Палестина, Перу, Сирiя, Судан, США, Туреччина, Тунiс та iн.
Всього за роки iснування спецiальностi з новiтнiх технологiй кафедрою ЛТКМ пiдготовлено бiльше 450 iнженерiв та 46 магiстрiв (з них 37 магiстрiв iноземцiв).
За станом на 1 сiчня 1998 р. у штатi кафедри налiчувалось 25 викладачiв, з них 7 професорiв, 12 доцентiв, 3 ст. викладачi, 3 асистенти, а також 8 сумiсникiв. На кафедрi працює 5 докторiв та 19 кандидатiв технiчних наук. Навчальний процес забезпечує навчально-допомiжний персонал у кiлькостi 17 чоловiк на чолi з Завiдуючим лабораторiєю О.А.Онiкiєнко.
Заступниками завiдуючого кафедрою призначенi: з органiзацiйних питань - к.т.н., доц. Полешко О.П.; з методичної роботи – к.т.н., доц. Олещук Л.М.; з наукової роботи – к.т.н., доц. Сердiтов О.Т. Вченим секретарем кафедри на протязi багатьох рокiв працює ст. викладач В.Г. Шарапов.
|
